ЛАНДШАФТНИЙ РОЗПОДІЛ РОСЛИННОСТІ ДНІСТРОВСЬКОГО КАНЬЙОНУ В МЕЖАХ НПП «ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ»
DOI:
https://doi.org/10.31861/biosystems2021.01.078Ключові слова:
Дністровський каньйон, еколого–ценотичний профіль, рослинні угруповання, біотопи, созологічна оцінкаАнотація
Досліджено сучасний стан угруповань та біотопів каньйону Дністра в межах НПП «Подільські Товтри». Встановлено характер розподілу та структуру ценозів залежно від геолого–морфологічних особливостей схилів каньйону. Синтаксономічна різноманітність представлена степовою, петрофітною, лісовою та чагарниковою рослинністю. На основі закладених 16 еколого–ценотичних профілів сформовано сім профілів комбінативного типу, що відображають різні типи поєднань біотопів в умовах диференційованого ландшафту. Встановлено, що чим крутіші схили, тим краще збереглась природна рослинність, яка характеризується високим ценорізноманіттям степової і наскельної рослинності. Пологі схили вкриті переважно лучно-степовими угрупованнями Thymo marschalliani–Caricetum praecocis й Botriochloetum ischaemii, які інтенсивно піддаються пасквальному навантаженню. В межах каньйону НПП «Подільські Товтри» природні ліси мають фрагментарне поширення, переважають штучні посадки Robiniatea з домінуванням Pinus sylvestris та Robinia pseudoacacia. Оцінено ступінь впливу
антропогенних факторів й ризики можливих втрат на ценорізноманіття. Найвищий ризик втрат (І клас) мають реліктові угруповання з домінуванням Sesleria heufleriana, що пов’язано із заростанням схилів чагарниками. Високий ризик втрат (ІІ клас) встановлено для біотопів лучно-степових та заплавних угруповань, що пов’язано з фактором людського впливу (підпал, рекреаційне навантаження). Угруповання з домінуванням Stipa capillata займаючи крутосхили, добре збережені. За результатами проведеної созологічної оцінки встановлено, що найвищу цінність мають біотопи степових і наскельних угруповань, у складі яких відмічається значна кількість рідкісних видів (Allium obliquum, Caragana frutex,Gypsophilla altissima, Amygdalus nana, Astragalus monspessulanus) та ендеміків (Schivereckia podolica, Sesleria heufleriana, Poa versicolor, Chamaecvtysus blockianus, Euphorbia volhynica). А найбільшого антропогенного навантаження зазнають екосистеми заплавного типу. На основі отриманих даних, вважаємо, що угруповання Sesleria heufleriana (біля сіл Гораївка та Субич), як й інші степові угруповання потребують моніторингу за їхнім станом. За необхідності потрібно проводити відповідні роботи задля попередження заростання території чагарниками. В умовах заплавних екосистем, де збереглись вербові зарості та лісова рослинність, необхідно знизити рекреаційне навантаження. Потрібно здійснювати контроль за поширенням та розповсюдженням в регіоні заростей Amorpha fruticosa та інших адвентивних видів.
Посилання
Abduloieva OS. Do syntaksonomii kserofitnoi trav’ianystoi roslynnosti Zakhidnoho Lisostepu. Ukr. fitotsenol. zb. Kyiv, 2002; Ser. A. 1(18): 124–143. (in Ukranian).
Abduloieva OS., Didukh YaP. Luchno-stepova roslynnist erodovanykh skhyliv Prydnistrov’ia (Natsionalnyi pryrodnyi park «Podilski Tovtry») v aspekti yii okhorony. Ukr.fitotsenol.zb. Kyiv., 1999; Ser.A. 3(14): 10–36. (in Ukranian).
Batochenko VM. Allium obliquum L. – dopovnennia do spysku flory Bukovyny rehionu. In: Okhorona pryrody v yakosti osnovnoi formy zberezhennia bioriznomanittia. Materialy naukovoi konferentsii. Kremenets: TOV «Papirus –K», 2012: 282–285. (in Ukranian).
Didukha YaP (Edr). Biotopes of the Crimean Mountains. Kyiv: TOV «NVP Interservis», 2016. (in Ukranian).
Didukha YaP (Edr). Forest and Forest-Steppe Zone habitats of Ukraine. Kyiv: TOV «Makros», 2011. (in Ukranian).
Didukha YaP (Edr). Biotopes of the steppe zone of Ukraine. Chernivtsi: DrukART, 2020. (in Ukranian).
Budzhak VV., Didukh YaP., Chornei II., Tokariuk AI., Polishchuk YuV. Ekoloho-tsenotychni umovy zrostannia novykh vydiv dlia flory Chernivetskoi oblasti. Biolohichni Studii. 2014; 8(3–4): 187–196. (in Ukranian).
Vasheniak YuA. Biotopichne riznomanittia trav’ianykh uhrupovan tsentralnoho podillia ta yikh sozolohichna otsinka. Biolohichni systemy. 2016; 8(1): 108–117. (in Ukranian).
Vasheniak YuA. Uzlisni uhrupovannia klasu TrifolioGeranietea sanguinei Th. Műller 1961 na Tsentralnomu Podilli. Biolohichni systemy. 2013; 5(2): 210–219. (in Ukranian).
Denysyk HI. Krai kanioniv – Serednie Prydnistrov’ia. Ukr. heohraf. Zhurnal. 1996; 3: 60–63. (in Ukranian).
Denysyka HI (Edr). Average Prydnistrovya. Gipanis, 2007. (in Ukranian).
Didukh YaP. Novyi pidkhid do otsinky ryzykiv ta otsinky vtraty ecosystem. Dopovidi NAN Ukrainy. 2014a; 8: 149–155. (in Ukranian).
Didukh YaP. Otsinka stiikosti ta ryzykiv vtraty ekosystem. Nauk. zapysky NaUKMA. 2014b; 158: 54–60. (in Ukranian).
Didukh YaP. Methodological bases of biotope differentiation assessment. In: Classification of vegetation and biotopes of Ukraine. The Fourth Ukrainian Scientifictheoretical Conference proceedings (Kyiv, 25-26th of March, 2020) / Ed. acad. NAS of Ukraine Ya.P. Didukh. Kyiv, 2020. (in Ukranian).
Didukh YaP., Vasheniak YuA. Synfitoindykatsiina otsinka roslynnykh uhrupovan Tsentralnopodilskoho heobotanichnoho okruhu. Ukranian Botanical Journal. 2011; 68(4): 491–506. (in Ukranian).
Didukh YaP. Vasheniak YuA. Stepova roslynnist Tsentralnoho Podillia. Ukranian Botanical Journal. 2012; 69(6):789–818. (in Ukranian).
Didukh YaP., Kuzemko AA., Vakarenko LP. Otsinka znachymosti ta kadastr ridkisnykh biotopiv Ukrainy dlia zberezhennia bioriznomanittia ta monitorynhu dovkillia. In: Klasyfikatsiia roslynnosti ta biotopiv Ukrainy. Materialy tretoi naukovo-teoretychnoi konferentsii (Kyiv, 19– 21 kvitnia 2018 r.) / Eds. Ya.P. Didukha, D.V. Dubyny. Kyiv, 2018. (in Ukranian).
Didukh YaP., Oharenko YuD. Otsinka zahroz ekosystemam ta biotychnym kompleksam Zakhidnoho Polissia. Nauk. zap. NaUKMA. 2008; 80: 50–55. (in Ukranian).
Didukh YaP., Rozenblit YuV. Methodological principles of selection and assessment of ecomers (using the Dnister Canyon as a case study). Ukranian Botanical Journal. 2017; 74(3): 227–247. (in Ukranian).
Didukh YaP., Sheliah-Sosonko YuR. Heobotanichne raionuvannia Ukrainy ta sumizhnykh terytorii. Ukranian Botanical Journal. 2003; 60 (1): 6–17. (in Ukranian).
Dudkin OV. (Edr). Otsinka i napriamky zmenshennia zahroz bioriznomanittiu Ukrainy. Kyiv: Khimdzhest, 2003. (in Ukranian).
Kartoskhema funktsionalnoho zonuvannia terytorii NPP «Podilski Tovtry». URL: https://www.npptovtry.org.ua/1791-2/map_all/(in Ukranian).
Korotchenko IA. Stepova roslynnist pivdennoi chastyny natsionalnoho pryrodnoho parku «Podilski Tovtry». Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia. 2004; 223: S. 197–221. (in Ukranian).
Korotchenko IA. Didukh YaP. Stepova roslynnist pivdennoi chastyny Livoberezhnoho Lisostepu Ukrainy. II. Klas Festuco-Brometea. Ukr. fitotsenol. zb. K., 1997; Ser.A.(1): 20–40. (in Ukranian).
Liubinska LH., Yuhlichek LS. Flora Khmelnychchyny. Khmelnytskyi: TzOV «Polihrafist», 2017. (in Ukranian).
Nakaz Polozhennia pro Natsionalnyi pryrodnyi park “Podilski Tovtry”, 18 S. URL: https://www.npptovtry.org.ua/zakonodavstvo/
Novosad VV. et. al. Provedennia otsinky stanu dovkillia ta prohnozu vplyvu planovanoi diialnosti budivnytstva kaskadu verkhnodnistrovskykh HES po napriamku flory sudynnykh roslyn yii rarytetnoi komponenty ta protsesiv synantropizatsii terytorii. In: Zakliuchnyi zvit, 2017. URL: https://www.uhe.gov.ua/sites/default/files/2019- 04/pdf
Herenchuk KI. (Edr). Pryroda Khmelnytskoi oblasti. Lviv: Vyshcha shkola, 1980. (in Ukranian).
Dubyna DV., Dziuba TP. (Eds). Prodrome of the vegetation of Ukraine. Kyiv: Naukova dumka, 2019. (in Ukranian).
Rozenblit Yu.V. Ecomers of the Dnister Canyon floodplain. Ukrainian Botanical Journal. 2020; 77(3): 156– 172. (in Ukranian).
Tsaryk YV. (Edr). Faktory zahroz bioriznomanittiu zapovidnykh terytorii Ukrainskykh Karpat, Roztochchia ta Zakhidnoho Polissia. Lviv: SPOLOM, 2016. (in Ukranian).
Fitsailo TV. Lamio purpureae-Acerion tatarici – novyi soiuz klasu Rhamno-Prunetea Rivas Goday et Carb. 1961. Visnyk Lvivskoho universytetu. 2007; 43: 115– 125. (in Ukranian).
Fitsailo T.V. Chaharnykova roslynnist PodilskoBessarabskoho Prydnistrov’ia. Visnyk Lvivskoho universytetu. 2016; 71: 72–84. (in Ukranian).
Chytrý, M., Tichý, L., Holt, J., & Botta-Dukát, Z. Determination of diagnostic species with statistical fidelity measures. Journal of Vegetation Science, 2002; 13: 79– 90.
Didukh YaP., Vasheniak YA. Vegetation of limestone outcrops in Western and Central Podillia. Tuexenia, 2018; 38: 1–26. doi: 10.14471/2018.38.023
Hennekens, S.M., Schaminée, J.H.J. TURBOVEG, a comprehensive data base management system for vegetation data. Journal of Vegetation Science, 2001; 12(4): 589–591. https://doi.org/10.2307/3237010
Mucina, L., Bueltmann, H., Dierßen, K., Theurillat, J.- P., Raus, T., Čarni, A., … Tichý, L. Vegetation of Europe: Hierarchical floristic classification system of vascular plant, bryophyte, lichen, and algal communities. Applied Vegetation Science, 2016; 19(1): 3–264.
Roleček J., Tichý L., Zelený D., Chytrý M. Modified TWINSPAN classification in which the hierarchy respects cluster heterogeneity. J.Veget. Sci., 2009; 20: 596–602.
Tichý L. JUICE, software for vegetataion classification. Journal of Vegetation Science, 2002; 13(3): 451–453. https://doi.org/10.1111/j.1654-1103.2002.tb02069. https://www.unian.ua/ecology/10615983-novi-ges-vszberezhennya-prirodi-i-turizmu-yak-aktivisti-dnisterryatuvali.html
